Головна » 2017 » Січень » 7 » Як стати письменником
10:13
Як стати письменником

Отже, Ви вирішили стати письменником.

Залишивши осторонь питання про те, чим же Вас не влаштував колишній статус учня середньої школи, шофера або працівника сфери торгівлі, перейдемо до питань головніших.

А головні питання – це «Про що писати?» і «Як писати?».

Можна писати про те, що лежить на поверхні, а на поверхні лежать зимові замети, осіннє листя, весняні калюжі і літні недопалки. Але це завдання не наше з Вами, а комунальної служби, тому що Справжній Письменник змінює дійсність словом, і боже упаси його від праці ручного. Якщо ж після Ваших слів дійсність мінятися не побажає, це говорить зовсім не про Вашу некомпетентність, а про ущербність самої дійсності.

Можна писати про почуття, але тоді Ви повинні володіти ними (або вони Вами), інакше Вам ніхто не повірить. Якщо Ви напишіте про почуття, які мало хто відчуває, тоді Вас не зрозуміє більшість, тому не варто писати про любов до тещі і риб’ячого жиру.

Можна писати дуже розумні тексти, тоді Вас точно ніхто не зрозуміє, зате багато хто буде Вас поважати, називати кращим другом і годувати бутербродами з ковбасою. Тут є свій нюанс: якщо з’явиться автор з більш розумними текстами, тоді ковбасою будуть годувати його, а не Вас. Ви можете залишити все як є, а можете розібратися з конкурентом, оскільки, як відомо, інтелектуальний і фізичний рівні розвитку людини обернено пропорційні.

Можна просто писати, але врахуйте, що тоді Ваші тексти будуть позбавлені сюжету. Щоб цього ніхто не помітив, слід використовувати якомога більше прикметників, а також причетних і дієприкметникових оборотів, тоді читач заплутається, придумає сюжет сам і буде всім говорити, що найбільш близький йому за духом автор – це Ви.

Вибір стилю написання – також питання немаловажливе. Звичайно, Ви обмежені ступенем Вашої ерудиції, але це не біда, читачі обмежені тим же.

Ви можете писати в розмовному стилі, але будьте обережні! Можна захопитися і відписати щось зовсім вже нецензурне.

Тому перед тим, як сісти за письмовий стіл, утримайтеся від походу в магазин, перегляду теленовин, а також інших індукуючих негативні емоції заходів.

Ви можете писати в стилі якогось маститого письменника, але тільки якщо той далеко і не має можливості побачити Ваші тексти, інакше він обов’язково застрелиться, світ втратить талановиту людину, а Ви – зразок для наслідування.
Ви можете писати у власному стилі, але спочатку його потрібно знайти. Методика пошуку свого стилю така. Розлучайтеся з дружиною, відключаєте радіо, телевізор, даруєте друзям всі книги і журнали, здаєте в макулатуру газети, сідаєте за стіл – і пишете, пишете, пишете … З періодичністю в півроку здаєте написане в макулатуру. Років через десять-п’ятнадцять – будьте впевнені! – Ви почнете писати в своєму неповторному стилі.

Тепер перейдемо від теорії до практики.

Для письменницької діяльності Вам будуть потрібні: папір (багато), ручка або друкарська машинка (одна штука), стіл (одна штука) і муза (одна штука).

Дуже важлива правильна посадка за столом. Відкиньтеся на спинку стільця так, щоб лікоть правої руки лежав на краєчку столу, а ліва рука – на спинці стільця. Так дуже зручно палити, гризти ручку і швидко приймати задумливу позу при появі відвідувачів.

Вправа перша. Напишіть невелику статтю про шкоду куріння. Спробуйте закурити. Якщо Ви відчули нудоту, значить, Ви або на вірному шляху, або до цього не курили.

Вправа друга. Напишіть невелике оповіданнячко. Написали? Тепер стисніть його в два рази. Готово? А тепер ще в два. Повторюйте до тих пір, поки не залишиться одне-два слова. Вийшло? Це краща назву для початкового варіанта.

Вправа третя. Пройдіться по вулиці і назбирайте сюжетів. Продумайте образ головного героя. Напишіть розповідь.

Перегляньте в бібліотеці підшивки літературних журналів за цей рік. Якщо Ви не виявили повністю аналогічного твору, то, мабуть, йшли з якоїсь неправильної вулиці.

Вправа четверта. Запитайте у своєї музи, чому вона не вимила посуд. Коли вона відповість, що черга Ваша, скажіть, що Ви – зайнята людина і майже геній. Тепер можна розім’яти кисті рук, відбиваючись від кухонного начиння,яке летить у Вас.

Вправа п’ята. Купіть комп’ютер і спробуйте місяць не грати на ньому в ігри, а писати оповіданнячка. Вийшло? Ну ось, доросла людина – а обманюєте …

І наостанок кілька порад.

Дуже складно підібрати відповідний епіграф до твору, тому розумно спершу взяти будь-який шматочок з будь чужої речі і вже потім приписати до нього своє велике творіння.

Якщо Вас дістали шанувальниці, попросіть видавця надрукувати в наступній книзі Вашу фотографію. Письменники рідко виглядають благообразнішн своїх персонажів.

Частіше подорожуйте: на Кіпрі чи Канарських островах можна не тільки вивідати купу цікавих сюжетів, але ще й добре відпочити. Хм, а скільки Ви отримуєте в своїй кочегарці?

До речі, Ви не пробували переписати чийсь твір, замінюючи слова синонімами? Плагіат – це теж раціоналізаторство.

Якщо сусід знизу щодня домагається, щоб Ви подивилися його нікчемні бездарні тупі ідіотські писульки, подумайте, може, варто припинити вранці тягатися зі своїми рукописами до сусіда зверху?

Наостанок – ні пуху, ні пера. Пір’я – це взагалі вчорашній день, користуйтеся сучасними засобами, і чим вони дорожчі – тим краще.

Джерело

Переглядів: 82 | Додав: Irina | Теги: письменник, поради | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar