«Апокрифи степу» — своєрідний зріз поетичного доробку Ростислава Мельниківа за двадцять років: від часу виникнення «Червоної Фіри», співзасновником якої він був, і до 2012-го, коли, як зізнається поет, відкрив наступну сторінку своєї творчості. Тут ви не знайдете соціальної лірики «на злобу дня», хоча у віршах постає і країна – «велика фабрика емігрантів», і Харків – «яблуко червоне»… Проте поезія пана Ростислава зовсім іншого штибу. Письменник Андрій Кокотюха називає її «міфологічним неомодернізмом». Уся вона «герметична» з «яскравим бароковим декором», – додає Леонід Ушкалов. А сам поет зауважує, що не є прихильником римованої чи верлібрової публіцистики на актуальні соціально-політичні теми. Автор розповідає про інше – про «спокусливу панну оту котра ронить так мідно свій голос», про «акваріум неба із відбитками рибок ранішніх снів» і, звісно, про «тихий дум вечірній пруг і густий пах нашого степу»… Усі ці образи прекрасно доповнюють ілюстрації Уляни Мельникової, дружини поета. Відтак перед читачем постає не просто книга, а цілісний мистецький витвір.

Довідка:

Ростислав Мельників – поет, літературознавець. Один із засновників харківського літературного угруповання «Червона Фіра», співорганізатор фестивалю сучасної поезії «Авангард-Фест», учасник низки антологій сучасної української літератури. У доробку Ростислава збірки поезій — «Полювання на оленя», «Подорож Рівноденням», «Апокрифи степу»; монографія «Майк Йогансен: ландшафти трансформацій».