По-сучасному мотивувати навчання  української  мови

Навряд чи сучасний тинейджер серйозно сприймає заклики стати повноцінною «мовною особистістю». Певно, у спілкуванні з учнями мету навчання слід формулювати їхньою прагматичною мовою, переконуючи, що для досягнення успіху в житті конче необхідно опанувати правила (у тому числі й граматичні) продуктивного спілкування.

Якщо я песиміст — я можу не вірити в успіх,

але все одно щось роблю,

якщо оптиміст —  я тим більше маю працювати.

Василь Кожелянко.

На жаль,  з легкої руки телебачення частина школярів твердо впевнена в тому, що стати успішним цілком можна і без знання стилістики й риторики. Ця шкідлива думка увиразнюється стилістичною неграмотністю не лише більшості поп-зірок, а й «суперсучасних» ведучих передач типу «Дівчина блонда». Актуальною є й така загроза: той, хто днями просиджує перед монітором, часом переходить на «мову падонкафф» (див. МД № 8 за 2010 рік). Ураховувати вплив цього сленгу на інтелектуальний і мовленнєвий розвиток школярів  необхідно.

Кожен словесник позиції свого предмета стверджує по-своєму: хтось акцентує на «солов’їності» української мови, хтось пафосно перераховує заборони й утиски, зазнавши яких, вона вистояла. Цілком очевидно, що сьогодні цього замало. Про солов’їність варто говорити хіба що з п’яти-шестикласниками. Емоційно-образні заклинання на зразок «мова - то душа народу» не переконають прагматичну молоду людину, яка не завжди відчуває навіть власну душу. Старшокласники пояснять, що для росіянина найкращою є російська, а для грузина – грузинська, тож вирішальним аргументом у мовних уподобаннях  є аж ніяк не  орфоепія.

Як же мотивувати вивчення української мови, як створити до її опанування стимули?  Через викладену українською мовою високоякісну, ексклюзивну, актуальну,  конкурентоспроможну, цікаву інформацію.  Слід вести мову про якісний український інтелектуальний продукт, спроможний простистояти «істеричній гламуризації». Викликати старшокласників на обговорення хоча б того факту, що гурт «Гайдамаки» (спільно з польським гуртом «Voo Voo») видав свій перший «Золотий диск». Обговорювати блискуче озвучення українською мовою популярних мультфільмів: «Карлсон і Малюк» (головних героїв озвучили Ані Лорак та Олег Скрипка), «Тачки» (над дубляжем працювали Ольга Сумська та Остап Ступка), гру «Козаки».

       Ось що старшокласниця  Катерина Сукманюк пише, звертаючись до однолітків, на своєму блозі: «Читайте українських класиків: Шевченка, Лесю Українку, Франка, Коцюбинського, Хвильового, Костенко… Або сучасних епатажніших  авторів, якщо це вам ближче: Карпу, Жадана, Андруховича. Вслухайтеся в українські переклади «Тачок», «Мадагаскара» – це ж просто бомба! Слухайте українську музику – «Океан Ельзи», «С.К.А.Й», «Тартак»… Ходіть на українські вистави зі Ступками чи Бенюком, на фестивалі, виставки українського мистецтва… Відшукайте щось таке, що захопить саме вас, і це вам допоможе знайти в собі бажання перейти на рідну мову.

  …Обираючи мову російську, ви визнаєте, що незважаючи на всі суверенітети й державні кордони, ми лишаємося підкореним народом. Пам’ятайте свою історію, пам’ятайте, за що боролися наші предки, пам’ятайте, хто ми є. І не будьте байдужими, бо завтра байдужими будуть до вас».

Найбільш зручний і дешевий спосіб для поширення якісної навчальної й не тільки інформації українською мовою – Інтернет. Маючи ексклюзивні, корисні, адекватні часові викладені українською мовою матеріали, її можна зробити  мовою освіти і то без зайвого тиску. Якщо це вдасться, знати українську мову з часом буде просто необхідно - щоб дістати потрібну інформацію.

Те, що потреба в такій інформації існує, підтверджує статистика. За даними статистичного сервера Вікімедіа, у лютому 2011 року середньодобове відвідування української Вікіпедії перевищило 1 млн. осіб. За повідомленням сервера, у лютому поточного року за швидкістю зростання популярності українська версія  Вікіпедії (uk.wikipedia.org) була на третій сходинці після корейської (ko.wikipedia.org) та російської (ru.wikipedia.org). У березні 2011 року кількість відвіданих в українській Вікіпедії сторінок  склала 31,4 млн,  на 71% більше, ніж у березні 2010 року. За темпами зростання популярності українська версія Вікіпедії продовжує перебувати в трійці світових лідерів після Вікіпедій російською (+75%) і китайською (+73%) мовами. Порівняння проведено серед тридцяти найбільш відвідуваних світових Вікіпедій.

На сьогоднішній день українська версія Вікіпедії має 266485 статей та 95693 користувачів. У лютому 2011 року українська Вікіпедія обігнала фінську за кількістю статей і вийшла на 15-місце в світі. Тож скоро замість вислову «запитай у дядька Гугла» українці, за прикладом польських користувачів, казатимуть «запитай у тітки Вікіпедії».

За охопленням аудиторії українська версія Вікіпедії посідає шосте місце ( Ознайомитися з цією іінформацією можна за адресою). Упродовж  травня 2011 року  60% користувачів інтернету в Україні хоча б раз на місяць заходили на сайт http://wikipedia.org/. Щомісяця в українську Вікіпедію вноситься в середньому 250 000 редагувань. Загалом користувачі з України щомісяця переглядають близько 40 мільйонів Інтернет-сторінок, посідаючи у відповідному рейтингу місце між Венесуелою та Румунією. Це відносно небагато. Але все-таки це вселяє надію на те, що створити  україномовне культурно-інформаційне середовище хоч і нелегко, але можна.

Джерело